вівторок, 23 вересня 2014 р.

24 вересня 1801 року народився М.В.Остроградський - наш геніальний земляк

Видатний  український математик, академік і педагог ХІХ століття, наш земляк, народився, провів дитячі та юнацькі роки і похований на хуторі Пашенна колишнього Кобеляцького повіту у Полтавській губернії (нині Пашенівка Козельщанського р-ну Полтавської обл.).
Майбутній геній математичної думки навчався в рідній Полтаві, науковому Харкові, далекому Парижі. Працював понад 30 років у холодному Петербурзі. Він був членом Петербурзької, Римської, Турінської, Американської та Паризької академії наук, а також почесним професором Московського та Київського університетів.
Крім наукової роботи, яка принесла йому світову славу, Михайло Остроградський велику увагу приділяв викладацькій роботі. Його дидактичні принципи й погляди на методику викладання сформульовано в посібнику «Роздуми про викладання», який було видано спільно з А.Блумом, французьким математиком і педагогом.
Багато проблем навчання й виховання учнів, викладених у посібнику, залишаються актуальними і нині.
Основна мета навчання, - вважав Михайло Остроградський, - у формуванні наукового світогляду молоді. Тому конче потрібно ознайомлювати учнів з біографіями видатних людей, які «розвинули науки і мистецтво», з сучасними науковими досягненнями.
Головним принципом викладання математики, на думку вченого, є формування математичного мислення, самостійності суджень, навичок і вмінь практичного застосовувати набуті знання в суспільних інтересах. Важливого значення він надавав розвитку нахилів і здібностей учнів, вихованню в них наполегливості в досягненні мети, виробленню самооцінки. Учень повинен знати небагато, якщо не може знати більше, але добре знати те, що вивчає, оскільки не багатьом дано знати багато і добре.
Успішне навчання і розвиток особистості  учнів. М.В.Остроградський  вбачав не стільки в змісті предметів, скільки в методах, способах і прийомах викладання.
Цікавими є погляди Остроградського на особистість й роль учителя в навчально-виховному процесі. Він повинен, по-перше, мати «вельми широкі знання» і знати, чого навчати учня. По-друге, любити свою професію більше, ніж будь-хто з професіоналів, «віддаватися своїй роботі, вважати її метою всіх своїх зусиль».
Усе це робить Остроградського нашим сучасником, який прагнув наблизити «ту пору, коли всі люди науки із захопленням займатимуться життєво важливим питанням викладання».
Відомий на весь світ, Михайло Васильович вважався російським математиком, хоча всі його помисли, думки були пов’язані з рідним хутором Пашенна.

Він вніс значний вклад у науку, методику викладання математики, виховав цілу плеяду відомих учених. Його діяльність мала велике значення для прогресу математичної культури, підвищення рівня викладання математики в середній і вищій школах.

Немає коментарів:

Дописати коментар